Розділ I

Крізь товщу віків

§1

Початки заселення території міста

Визначення понять: «історія», «історичні джерела»?

Що таке «археологія»? Правила роботи археологів передбачають такі етапи: археологічна розвідка, пробний розкоп, вивчення письмових джерел, місця розкопок. Розставте їх по порядку. Чому варто їх дотримуватися?

Хто такі «чорні археологи»? В чому полягає шкідливість їхньої «діяльності»?

Які види історичних джерел ви знаєте? До якого виду з них віднесете: залишки жител, кремінні знаряддя праці, уламки керамічного посуду, попелища?

Люди в історії міста

Найдавніші сліди людини на території Вінниці.

Земний рай, де розкинулися найкращі землі Європи, окраса України — Поділля, в південно-західній частині якого розташоване місто Вінниця. Здавна багаті родючі землі, ліси повні дичини, ріки, великі і малі — Бог (Південний Буг), Тяжилівка, Вишенька, Вінничка — вабили сюди поселенців. Найдавніші сліди людини на території сучасного міста археологи зафіксували на березі річки р.Вишенька (вул.Вишневий узвіз).

Річка Вишенька

Тут були знайдені кремінні знаряддя праці пізнього палеоліту ( 40-10 тис. р. до н.е.). В період енеоліту (IV — ІІІ тис. до н.е.) облюбували землі сучасного міста хлібороби-трипільці — найдавніші європейські землероби. Сліди їхнього життя встановлені на пагорбі Старого міста, ліворуч мосту, та на території приватних садиб №№ 60-70 по вулиці Устима Кармелюка, на підвищенні лівого і правого берегів гирла Вишеньки, поблизу Сабарівської ГЕС.

Модель житла. Трипільська культура. Експонат Вінницького обласного краєзнавчого музею
Знаряддя праці доби неоліту
Знахідки матеріальної культури трипільців на території міста є унікальними, еталонними для дослідників: кераміка із притаманними рисунками, крем’яні знаряддя праці, рештки наземного житла, біноклевидні посудини тощо.

Статуетка зооморфна. Трипільська культура. Експонат Вінницького обласного краєзнавчого музею

Епоха бронзи (ІІ тис.до н.е.) на території міста представлена поселенням в районі педагогічного училища.

Кільця-підвіски. Гордіївський курган. Доба пізньої бронзи. Експонат Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ранній залізний вік (І тис.до н.е.) ознаменований зведенням першого укріплення на правому березі Південного Бугу та лівого берега р. Вишеньки (територія лікарні імені академіка О.Ющенка).

Городище на території лікарні імені О. Ющенка. Тут знайдено пам’ятки раннього залізного віку та середньовіччя

На лівому березі Південного Бугу, в районі Сабарова, вище «каменя Коцюбинського», розташували своє городище скіфи (VII-IІІ ст. до н.е.)..

Скіфське городище в районі Сабарова

Сьогодні думки істориків-дослідників, сходяться на тому, що осередками заселення і формування сучасної території майбутнього міста були:
  • невеликий мис біля лікарні імені Ющенка;
  • скелястий берег поблизу педагогічного училища;
  • район Сабарівського мису, утворений лукою Південного Бугу;
  • територія від гирла Віннички до мосту на Старе місто, скелястий пагорб «Литовського замку».
Пишаймося!

Ранній слов’янський період.

Слов’яни — автохтонне населення краю. Найдавніші ранньослов’янські племена — населення зарубинецької та черняхівської археологічних культур- ще в І-V ст. заселяли подільські землі.

Фібули. Срібло. Черняхівська культура IV-III ст. н.е. Експонат Вінницького обласного краєзнавчого музею

Цьому сприяли природні умови та вигідне географічне положення місцевості майбутнього міста.
Сліди поселень, залишки знарядь праці знайдено на правобережжі — на П’ятничанах та в районах вулиці Андрія Первозванного (колишня Стахурського), Сабарова.
Житла ранніх слов’ян були у вигляді прямокутних хатин-мазанок або напівземлянок. Залишки знарядь праці і побуту (гончарний горн, залізні наральники, ножі, пряслиця, точильні бруски, глиняний грубий посуд) свідчать про осілий спосіб життя населення.

Реконструкція давньослов’янського житла

Осілі землероби цього періоду, які проживали на території сучасного міста, орали землю, вирощували жито, пшеницю, горох, городні культури (капусту, ріпу, огірки, часник, цибулю), займалися, скотарством, ремеслами, полювали в лісах, збирали мед диких бджіл, рибалили.
Найпоширенішими ремеслами були: залізоробна справа (використовували болотяну руду), ткацтво, гончарство, гутництво (виготовлення скла). Умілі майстри обробляли дерево, камінь, кістки і роги тварин, виготовляли ювелірні прикраси. Своїми товарами обмінювалися, торгували із сусідами.
Територія Поділля, окрім ранньослов’янських впливів, зазнала вкраплення культур різних народів та племен, які у свій час проживали на території краю: германських, скіфських, сарматських, фракійських, готських.Таке взаємопроникнення культур завжди збагачує господарський досвід, традиції побуту, мову народів.

Скелет сарматського царя, ймовірно Інесмея, сина Фарзоя, знайдений 1984 р. під час розкопки курганів біля с. Пороги Ямпільського району.

Загальновідомо, що для захисту від зовнішніх ворогів племена утворювали військові союзи, які потім ставали основою майбутньої держави.
Анти — додержавний оборонний союз (перша половина ІV-початок VII ст.) племен східних слов’ян.

Анти. Реконструкція вбрання

Він займав значні території білоруських, українських та частини російських земель, включав на той час і територію нашого краю, про що свідчать два антських поселення в урочищі Свистуха неподалік Вінницьких Хуторів.
Протягом багатьох років антське царство боролося з ворогами. Особливо небезпечними для антів були кочові племена аварів. В 602 році анти зазнали поразки від аварів, і перша проукраїнська держава припинила своє існування.
У «Повісті минулих літ» Нестора —літописця перераховуються союзи племен, які утворилися після розпаду Антського союзу в 602 році, вказані також місця їх розселення.
Найпівденніші племена руських земель, яких називає літописець — уличі і тиверці. Займали вони величезну територію, сягаючи причорноморських степів: "...а Оуличи и Тиверци седяху по Бугу и по Дніпру«. Історики сходяться на думці, що назва «уличі» означає «луччий» — кращий за всіх, а «тиверці» — «ті, що тримаються землі». За іншою версією — назва походить від р. Дністер (Тірас), яка була межею їх розселення на південному заході. Більш переконливим фактом того, що тиверці проживали на наших землях, є відлуння у назві смт. Тиврів.
На Південному Бузі антсько-улицьке населення не лише заснувало свої поселення, а й збудувало в районі сучасної Вінниці укріплення. Як називалися поселення цього періоду, залишки яких знаходять в різних районах міста, невідомо. Очевидно, що вони були невеликі за розмірами, і залишили їх мешканці лише археологічні пам’ятки, які свідчать про високий рівень господарської діяльності.
Вже на той час уличі і тиверці використували плуг із залізними наральниками, лемеші для важких ґрунтів. Сіяли всі основні зернові культури, тримали домашніх тварин, торгували із Візантією, Болгарією та іншими країнами, сусідніми племенами.

Наральник. Пеньківська культура

Невідомий баварський дослідник вказує на те, що у тиверців було 148 міст («городів»), а в уличів — 318. «Городи» розташовувалися на високих берегах річок, обносилися дерев’яними чи кам’яними мурами, валами, ровами на випадок зовнішньої загрози від небезпечних сусідів — половців.
Слов’янські укріплення виявлено на території Сабарівського городища, а також неподалік педучилища на Старому місті, у П’ятничанському лісі. Хоча й жили по сусідству кочовики-степовики Болохівської землі: чорні клобуки, берендеї, ковуї, торки, які були дружніми до слов’ян, однак слов’яни дбали про захист своїх земель.

Приблизна територія Болохівської землі за версією історика Олександа Болдура

Ландшафт вповні відповідав оборонній потребі поселень, а родючі землі, ліси, багаті дичиною, річка Буг та майже 40 маленьких відомих і забутих річечок були сприятливими для заселення території людьми, їх господарювання.

Найдавніші сліди людей у м. Вінниця знайдено...(де?)

Біля річки Вишенька
На березі Південного Бугу
Поблизу річки Тяжилівка

Скіфське городище розташоване в районі...

Сабарова
Правого берега Південного Бугу
Гирла річки Вінничка

Праслов’янські поселення на території сучасного міста відкрито...(район)

Поблизу Вінницьких Хуторів
На острові Кемпа
На П’ятничанах та в районі Сабарова

Уличі і тиверці засновували поселення, які називають літописці...

«Укріплення»
«Городи»
«Городища»

Користуючись текстом, заповніть пропуски:

1) Найдавніші сліди людей у м. Вінниця знайдено...............(де?)

2) Скіфське городище розташоване в районі.....

3) Праслов’янські поселення на території сучасного міста відкрито.......(район)

4) Уличі і тиверці засновували поселення, які називають літописці.....

Розташуйте в хронологічному порядку:

А) Розселення уличів і тиверців

Б) Поселення бронзового віку в районі нинішнього педучилища

В) Поява на території міста найдавніших європейських землеробів

Г) Поява скіфів на території земель міста

Встановіть відповідність:

А) Кочівники 1) «Городи»
Б) Найдавніші сліди людей   2) Скіфи
В) Трипільці   3) Біноклевидні посудини
Г) Племена тиверців, уличів   4) Палеоліт

Для допитливих краєзнавців:

Вінницький обласний краєзнавчий музей містить експозиції стародавньої історії краю. Відвідайте його та поділіться враженнями методом незавершеного речення:

  • Мене зацікавила експозиція...
  • Я дізнався(дізналася) про...