Розділ II

І постало місто над Бугом...

§3

Вінницькі замки. Походження назви міста

Слов’янські племена, які заселяли Побужжя після розпаду Антського племінного союзу?

Факти (не менше п’яти), які свідчили б, що племена уличів і тиверців мали досить розвинуте господарство?

Скільки років пройшло від розгрому татарської орди на Синіх Водах князем Ольгердом на сьогодні?

Причини появи міст?

Люди в історії міста

Три замки міста.

Поділля — багатий край, який татари прагнули в будь-який спосіб повернути, потребував захисту.Тому відвойований Подільський улус литовський князь Ольгерд, зокрема Побужжя, передав синам свого брата Коріата — Юрію, Олександру, Костянтину та Федору, які мали облаштовувати оборонні споруди навколо уже існуючих поселень: «... тогды в Подольской земли не был ни один город ни древом рубленный, а ни камением боудованый..».

Родовий герб Коріатовичів

В означенні Вінниці у різних джерелах, а також різними дослідниками вживаються такі терміни: «мєсто», «город», «замок», «осада». Ці терміни слід розрізняти.
«Мєсто» — місце, де проживають торгівці, ремісники. Рівнозначне українському «місто».
«Осада» (за В.Отамановським) — «населене місце».
«Город» (старослов’янське «град» ) — городище, укріплення, огороджене валами, ровами, де не завжди могли бути лише господарсько-житлові споруди.
«Замок» — укріплене житло феодала, оточене валами, ровами. Ззовні нагадувало фортецю.
З часу першої письмової згадки про Вінницю вживався термін « город» («град»). Звідси « замки» для Вінниці, територія якої (« мєсто») вже була обжита, не що інакше як система оборони, частка « города».
На думку відомого дослідника історії міста В.Д.Отамановського «...Коріатовичі збудували вінницький замок біля осади Вінниці, що існувала тут іще перед Коріатовичами. Коріатовичі лише використали цю давню осаду в своїй системі оборони і військово-адміністративної організації як матеріальну базу для утримання фортеці. Вони саме тут вибрали місце для замку, бо саме тут, на лівому березі Богу, в районі Староміського плато, вони знайшли найкращу в цілій околиці природничу оборонність».

Уявний вигляд Вінницького замку, 1362 рік

За іншою версією біля гирла Віннички, навпроти острова Кемпа, неподалік сучасної кондитерської фабрики був збудований замок, тобто раніше побудованого " литовського замку" , від якого і сліду не залишилося, бо в 1880 році скелю, де стояв замок, розібрали на каміння. Проіснував перший замок Вінниці близько 140 років (1360-1500 рр.)
Для тутешнього люду замок не став надійним прихистком від нападів кримчаків, які в ХV ст. почастішали. Близько 1510 (1512) року новий замок переноситься на пагорб біля Миколаївської церкви.

Миколаївська церква, Вінниця, 1746 рік

Будує його волинський магнат князь Костянтин Острозький, який був вінницьким старостою.

Князь Костянтин Іванович Острозький, Невідомий художник, XVIII ст.

Місто було обнесене острогом (огорожа з грубих кілків). Потрапити в місто можна було лише через ворота, які охоронялися. Захист у місті можна було знайти від дрібних грабіжників, невеличких їхніх ватаг, а від озброєних загонів військових такий замок вряд чи міг стати надійним захисником. Тому рятувалися жителі втечею у ліси, яри, байраки. Одиницям щастило сховатися за стінами замку, полишивши свої садиби на поталу ворогу. Та однак і цей замок не був надійним, про що свідчать записи королівського ревізора Тишковича 1545 року: «...вельми малий, ...деревом тонким роблений...; ...людям в час пригоди від навального противника немає де запертися і оборону звідти чинити...».
Історія Вінниці від першої згадки до 20 століття

Наприкінці 60-х років ХVI століття.

Більшість вінничан перебралися поближче до замку на Старому місті, тулячись на його схилах. Так проіснувала друга Вінниця майже до 1600 року.

Панорама Замкової гори у Вінниці, де розташовувався другий вінницький замок

Доля замку теж сумна: на його місці населення розробило кар’єр, з якого брало каміння на будівництво.
Подальше піднесення Вінниці відбувається за умов перенесення торгового шляху на Київ: вздовж Бугу до Вінниці, а далі на Білу Церкву, так як татари зруйнували Звенигородський замок.
В 1551 році татари зруйнували брацлавський замок, спалили місто. До Вінниці, її замку, який за цей період укріпився, перебираються брацлавські заможні роди, звичайні міщани, а також селяни — втікачі з Волині, Подільського воєводства, потерпаючи від визиску феодалів. Населення міста зростає. Жителі в інтересах оборони зміцнюють вінницьку фортецю.Тепер у її арсеналі п’ять веж, велика башта на в’їзді до міста, стіни, які могли витримати прямий гарматний постріл.

Польський шляхтич. Рембрандт, 1637 р.

На межі XVI-XVII століття, коли розпочалося масове переселення до міста вихідців із Польщі, відбувається третє перенесення міського центру. Третій замок забудовується в часи напливу польської шляхти, особливо після 1598 року, коли місто стало столицею Брацлавського воєводства. Ініціатором перенесення столиці із Брацлава до Вінниці стає староста вінницький і брацлавський поляк-католик Юрій Струсь.
Поляки — католики за віросповіданням — прагнуть відокремитися від місцевої громади і започатковують своє міське осердя. На це вони отримують дозвіл-постанову Коронного сейму 1601 року, згідно якої вони мають право на окреме судочинство, шляхетське зібрання (сеймики) в приміщенні костелу. Таким місцем стає півострів на правобережжі, де і знаходився перший костел.
На півостровів Кемпа в 1604 році будується третій кам’яний замок, оточений захисним ровом з водою. Кемпа («земляний насип») штучно перетворився в острів, коли розкопали частину суші, що з’єднувала його із берегом. А щоб його не затоплювали води Бугу, центр острова насипали землею. В 2006 році археологи тут знайшли типове давньоруське укріплення ХІІІ-ХV ст.: дерев’яні кліті, наповнені перепаленою глиною і землею.

Острів Кемпа, на якому у 17 столітті розмістився третій вінницький замок

Отже, Вінниця (в сучасних територіальних межах) була заселена як давньоруський град ще до появи тут замку Коріатовичів.
Громади колишніх вінничан-землеробів проживала на Старому місті, в районах педучилища, лікарні ім. академіка В.Ющенка, Сабарова, П’ятничан.
Укріплення градів в районі Г.Успенського, на Старому місті, в районі вулиць Замкової (Петровського), Маяковського та Бузького узвозу, ліворуч від Палієвого яру, на о.Кемпа є осередками — початками майбутнього міста Вінниці.
Пишаймося!

Походження назви міста.

Історія виникнення міста нерозривно пов’язана із його назвою. Існує три версії походження назви.
І. Винница ( Винниця) — так називалися колись винокурні (гуральні), яких було на території в давнину чимало, наприклад, в 1552 році у місті було 429 будинків і 42 корчми. Винокуріння ж, взагалі, на території міста досить активно розвивається лише із XVI ст.
ІІ. Назва міста походить від слова въно — «посаг», " дарунок", нерухома власність, яку передають у володіння.
ІІІ. Походить від назви річки — лівої притоки Південного Бугу — Віннички (Веніця), в гирлі якої започатковувалося місто.
В інших письмових джерелах зустрічаються і такі назви міста: «Вєнічя» (ХІІІст.), «Вєніца» (1471р.), «Веница» (1552р.).
Економічному росту міста в другій половині ХVI ст. сприяли :
  • зручне розташування на перетині торгових шляхів ;
  • земельні та природні ресурси на території вінницької громади (ліси, граніт) ;
  • переселення до міста міщан-ремісників і торгівців, особливо з Речі Посполитої;
  • наплив селян-хліборобів з інших районів, де пройшов процес закріпачення;
  • близькість до Дикого поля, де процвітало уходництво;
  • перетворення міста в столицю Брацлавського воєводства в 1598 році.

Перешкоджали, гальмували економічний поступ міста:
  • набіги кримських татар, яких впродовж 1400-1580 років було близько 30. Великі набіги татар сталися в 1424, 1498, 1500, 1502, 1510,1547 роках.

Цим набігам могли протистояти сили литовських князів. Однак в 1399 році війська князя Вітовта зазнали поразки від татар на р. Ворскла. Сподівання на литовські сили не виправдалися. В українців визріває своя власна сила — козацтво.
Битва на Ворсклі. Мініатюра XVI ст. з Лицевого літописного зводу

Перший замок литовські Коріатовичі спорудили ... (вкажіть місце)

Біля Миколаївської церкви
На півострові Кемпа
Біля гирла Віннички

Третій замок був збудований  ... (вкажіть місце)

Біля гирла Віннички
На півострові Кемпа
У Старому Місті

Користуючись текстом, заповніть пропуски:

1) Перший замок литовські Коріатовичі спорудили... (вкажіть місце)

2) Третій замок був збудований на... (вкажіть місце)

Розташуйте в хронологічному порядку:

А) Спорудження другого вінницького замку

Б) Вінниця стала центром Брацлавського воєводства

В) Битва на Синіх Водах

Г) Постановою уряду м.Вінницю віднесено до історичних міст України

Встановіть відповідність:

А) Коріатовичі 1) Ліва притока Південного Бугу
Б) Кемпа   2) Племінники литовського князя Ольгерда
В) Вінничка   3) «Земляний насип»
Г) К.Острозький   4) «Посаг»
    5) Вінницький староста

Досліджуємо. Пізнаємо.Узагальнюємо.

1)Запропоновані версії щодо походження назви міста Вінниця обговоріть на уроці в парах, а потім в загальному колі або ж використайте прийом «Займи позицію», для чого віднайдіть не менше 3-ох аргументів

2) Чим обумовлений приплив переселенців у місто, його околиці в кінці XVI ст.? Які, на вашу думку, наслідки такого переселення? Розташуйте їх значимість за порядком. Свій вибір поясніть, використавши метод «Прес»

А) Посилилися конфлікти між переселенцями і громадою

Б) Зросло населення

В) Ззовні були привнесені нові явища в побут, культуру, релігію

Г) Пожвавилися торгівля, ремесло

Д) Розширюється територія міста

Е) Відбувається освоєння навколишніх земель

Є) Зростає оборонна спроможність городян

3) Опрацюйте документ і встановіть: про яку подію йдеться, коли вона відбулася?

«За проханням і потребою послів брацлавських, яких ми тут вислухали ...всю юрисдикцію судову і сеймики повітові з Брацлава до Вінниці перенесемо, і ті суди земські і городські у дворі нашому у тіж часи і дні , як було до того в Брацлаві, під титулом Вінницьким одправлятись мають. Акти тамо ж в замку вінницькому зберігатися мають»

Для допитливих краєзнавців

Вкажіть схематично в робочому зошиті розташування вінницьких замків на території сучасного м. Вінниці.
Дізнайтеся, що розташовано в наш час на цих місцинах.