§5

Період козацько — польської доби

За яких обстави і коли Поділля опинилося в складі Великого Литовського князівства?Речі Посполитої?

Коли Вінниця отримала королівський привілей для українських купців, магдебурзьке право?

В народі кажуть: "Що не комар, то сила". Як ви гадаєте, яким чином могло вплинути надане вінницьким міщанам магдебурзьке право на прийняття відповідального рішення в умовах складної ситуації?

Які великі бойові операції козацтва проти польських військ періоду Визвольної війни відбулися на території нашого краю?

Люди в історії міста

Вінниця у вирі Національно-визвольної війни.

В ХVI ст. Велике Литовське князівство втягнулося в тривалу і виснажливу для нього війну з Московським царством. Цією ситуацією скористалася сусідня Польща, яка ще в1435 році захопила Західне Поділля і мала в планах приєднати решту українських земель. В 1569 році за Люблінською унією Польща і Литва відійшли до Речі Посполитої на чолі з польським королем.

Люблінська унія. Ян Матейко, 1869 рік.

Релігійне, національне, соціальне поневолення з боку польської влади викликали опір українського народу. Визвольна війна за власну державу, проти покріпачення, покатоличення в 1648-1657 роках під проводом Богдана Хмельницького не оминула і Вінницю.
1 липня 1648 року полковник Максим Кривоніс захопив Вінницю —столицю Брацлавського воєводства.

Максим Кривоніс. Скульптор А. Кущ. Бронза, лиття 1995 р.

На Поділлі за наказом Б.Хмельницького було створено полки: Барський, Могилівський, Животівський, Кальницький (Вінницький) на чолі з Іваном Богуном та Брацлавський під проводом Данила Нечая. Вінниця входила до Кальницького полку, а впродовж 1653-1657 років була його центром.
За Зборівським договором 1649 року Брацлавське, Київське і Чернігівське воєводства відходили до козацької держави. Це не влаштовувало поляків, які й гадки не допускали, що втратять такі землі, а поряд буде існувати козацька держава. Українці теж були невдоволені, бо хотіли бачити у складі своєї держави всі українські землі, а селяни не бажали повертатися до своїх панів. Неодноразово на околицях Вінниці з’являлися козацькі загони, які громили маєтки, перешкоджали шляхті вивозити зерно з України.
Першими порушили умови Зборівського договору поляки.

Зимова кампанія польного гетьмана Речі Посполитої Мартина Калиновського на Поділлі в лютому-березні 1651 р

В 1651 році польський гетьман М.Калиновський і брацлавський воєвода С. Лянцкоронський за наказом короля розгорнули наступ на українські землі. Після жорстокої січі поляки заволоділи містечком Красне. Тут загинув полковник Данило Нечай .

Умовна могила полковника Данила Нечая та в сусідньому з Красним селі Черемошне.

Пограбувавши Мурафу, Шаргород, Чернівці, Стіну, Ямпіль, польські війська рушили на Вінницю. З 11 по 20 березня 1651 року 20 — тисячне вороже військо штурмувало місто, яке обороняли козаки, міщани та селяни на чолі з Іваном Богуном. Сили були не рівними: в сім разів переважав ворог.

Іван Богун — полковник Вінницький. Картина Миколи Бондаря

Козацькі загони зайняли оборону біля єзуїтського монастиря (поблизу нинішньої міської теплостанції). На річці між островом Кемпа і монастирем захисники прорубали ополонки і замаскували соломою, а перед укріпленим замком за наказом Богуна жителі міста залили льодяні гірки.
Війська гусарів кинулися в атаку. Козаки заманили поляків на лід, вдавши, що відступають. Коли поляки почали переслідувати козаків, останні відкрили артилерійський та вогнепальний вогонь. Майже весь авангардний загін поляків на чолі із Лянцкоронським був знищений, провалився під лід. У Польщі після цього було оголошено національний траур.

Гетьман Лянцкоронський в ополонці під Вінницею. Ілюстрація з книги Якова Качури «Іван Богун» (Київ, 1954 р.)

12 березня Богун розпорядився підпалити місто, щоб прикрити всі підступи до єзуїтського монастиря. Впродовж 13-14 березня штурмували чужоземні війська в районі «Мурів» козацькі укріплення. В ці дні своїми сміливими вилазками відзначився сам Іван Богун. Польський жовнір, мемуарист Станіслав Освєцім пізніше писав: «...дуже вони хоробро захищались, як вогнепальною зброєю, так і косами, дубинами і камінням».

Вінниця на момент 1651 р. Червоним позначені єзуїтські Мури, де тримав оборону Іван Богун, синім — острівний замок на Кемпі, де був штаб Калиновського, зеленим — угіддя Благовіщенського монастиря, де зараз стоїть пам’ятний знак. Використано карту С. О. Царенка.

Сили були нерівні, а тому Богун приймає рішення розпочати переговори. Поляки вимагали видати їм Івана Богуна, всі гармати, козацькі прапори. Козаки не прийняли такі умови. Вони запропонували полякам чотири тисячі волів і 50 діжок меду та відступити від Вінниці на милю. Однак поляки відмовилися виконати такі умови, а Богун припинив переговори, бо в цей час стало відомо, що з-під Липовця на допомогу обложеним поспішав Уманський полк Йосипа Глуха.

Уманський полковник Осип Глух

Поляки в паніці почали відступати, полишивши поранених, хворих. Ця втеча прирівнювалася до втечі під Пилявцями. Захисники міста, як писав С.Освєнцім, стояли на валах і насміхалися вслід: «Пилявчики, не каєтесь, далі до Вісли, не тут ваше діло».
Козацькі загони наздогнали ворога і завдали нищівного удару під селом Якушенці. Решта польського війська рушила до Бару, а далі до Кам’янець-Подільського.
Героїчної оборони Вінниці в період Визвольної війни відіграла велике значення. Мужні захисники на чолі з І.Богуном перешкодили полякам захопити Східне Поділля, які відступаючи втратили половину армії, всю артилерію.
Місто двічі під час війни навідав Богдан Хмельницький: в листопаді 1649, коли повертався з-під Зборова після підписання перемир’я, за яким Вінниця включалася в число міст, де гетьман тримав свій гарнізон, та в грудні 1654 року.

Битва під Зборовом. Жан Пьер Норблен де ла Гурден

Доля Вінниці і її мешканців в роки війни була нелегкою: то поляки прагнули повернутися, то татари вчиняли свої грабіжницькі напади. Населення скорочувалося, занепадали землеробство, ремесла, торгівля.
Іван Богун. Вінницька битва

Іван Богун —талановитий полководець, патріот.

Про полковника Івана Богуна козаки говорили з гордістю, складали про нього думи і пісні, а вороги з острахом розповідали легенди і наділяли його надзвичайними здібностями. Зокрема В.Коховський характеризував його так: «Богун же мав вдачу лисиці, яка показує собакам зуби і хвіст. Він був сильний і хитрий, ...вславився невтомністю і швидкістю дій».

Іван Богун, полковник вінницький. Робота Данила Нарбута

Військовий талант Івана Богуна полягав в тому, що вмів дати лад війську в найскрутніший час, за найскладніших обставин. Особливу виняткову хоробрість і винахідливість проявив І. Богун у битві під Берестечком в червні 1651 року.

Іван Богун під Берестечком

Коли військо татар втікало з поля бою, а Б.Хмельницький кинувся їм вслід, щоб зупинити втечу, загони козаків опинился в оточені. Козацький табір вивів із оточення Богун через непрохідне болото і р.Пляшівку, наказавши спорудити переправу із возів, підручних засобів. Основні сили козаків, полкова артилерія були врятовані.
Талант полководця продемонстрував Богун під час оборони Умані.
В жовтні 1654 року польські війська на чолі з коронним гетьманом Станіславом Потоцьким за підтримки кримського хана Мегмет-Гірей об’єдналися під Брацлавом, оточили Умань, яку обороняв полк Івана Богуна разом із місцевими жителями. Він використав набутий досвід під час обороні Вінниці в 1651 році. За його наказом фортечні вали облили водою і вони перетворилися в крижані гори. В цей час на допомогу обложеним поспішав полтавський полк під командуванням полковника Мартина Пушкаря, а за ними йшла 20-ти тисячна московська армія.

Мартин Пушкар

Польські війська відступили від Умані, відсікли полтавців від московських військ і розпочали винищувати московитів. Козакам вдалося відбити атаку поляків і врятувати московські війська. Іван Богун із загоном тим часом непомітно вийшов із Умані і вдарив в тил польсько-шляхетського війська, яких татари залишили без підтримки, а самі кинулися грабувати українські села.
Полковник Іван Богун був одним із тих, хто не присягнув московському царю в 1654 році після Переяславської ради, бо не вірив у перспективи такого союзу.

Переяславська рада. Картина Михайла Хмелька

Відзначився Іван Богун у знаменитій битві під Охматовим (1655р.), «на Дрижиполі».
Коли ж інтереси української держави були зраджені Юрком Хмельницьким, в 1662 році польська влада заарештували полководця і ув’язнили в Марієнбурзьку фортецю. Вороги боялися Богуна і водночас високо цінували його військовий талант, авторитет серед козацтва, а тому запропонували гетьманство, шляхетство, великі маєтності. Богун відмовився, не зрадив народ України.
В 1663 році у польського короля Яна Казиміра визрів план захопити Лівобережжя України.

Ян Казимир без перуки (невідомий художник, XVII століття)

Для цього він вирішив використати військовий талант Івана Богуна, якому доручили командування полками правобереженого гетьмана Павла Тетері — ставленика поляків. Богун погодився, виношуючи план повернути козацьке військо проти польської корони і звільнити виткий спосіб українські землі від польського панування взагалі. Про таємні наміри Богуна і переговори з лівобережними козаками стало відомо королю. 17 лютого 1664 року біля Новгород-Сіверського поляки схопили Богуна і стратили.
24 березня 1664 року король писав своїй дружині : «Насправді Богун найзліша людина в світі. Він розумно вчинив з ворогом, обіцяючи приєднатися до них, якщо доведеться битися, але мене попередили інші козацькі офіцери про його зраду. Я наказав його заарештувати, думаючи його покарати рукою ката...»
Польський історик Роллє писав, що «...з 80-ти діячів Хмельниччини Іван Богун — найпрекрасніший: поєднані розум, військові здібності, незалежність характеру.Не заплямував себе жорстокістю, відзначився високою моральністю і вірністю високим ідеалам». Загинув найпослідовніший борець за Україну, не заплямувавши себе ні користолюбством, ні інтригами, зберігаючи вірність українській справі.
В 1957 році вулиця П’ятничанська міста Вінниці названа іменем видатного діяча часів Богдана Хмельницького — полковника Івана Богуна. В Україні є навчальний заклад, який готує майбутніх захисників Української держави — Київський військовий ліцей імені І.Богуна.

Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
Пишаймося!

Доля міста Вінниця в період і після Руїни.

Після смерті Б.Хмельницького в 1657 році польська влада робила неодноразові спроби встановити над містом свій контроль: вабили родючі грунти, зручне розташування.
В 1663 році король призначив вінницьким старостою поляка Ходоровського, який розпочав утиски місцевого населення, що призводило до бунтівних виступів. Протест міщан проти наступу на їх права призвів до походу в 1671 році польського війська на чолі з Яном Собеським, під час якого місту, його жителям було завдано багато лиха. В листі до лівобережного гетьмана Самойловича вінницький полковник М.Попович писав про ці події: «Ляхи...великі біди людям чинять, побори й утиски, податками ...поголовщинами беруть усе, що в коморах знайдуть, ...що приведе до голоду».

Ян Собеський під Хотином
Історія Спасо-Преображенського собору

Іншими претендентами на Поділля, зокрема, Вінницю, була Туреччина.

Прикладом героїзму козаків і жителі міста був опір туркам в 1672 року, які впродовж трьох тижнів відбили 9 нападів ворога.
Туреччина здолала Польщу і за умовами Журавницького договору (1676р.) впродовж 1676 — 1699 років Брацлавщина належала Османській імперії у складі Сарматського князівства. Голод, опустошення пройшлися подільським знелюднілим краєм.
Не стало кращим життя подільського люду, коли в 1699 році за умовами Карловицького миру повернулися на Брацлавщину і Київщину поляки. Останні розуміли, що без козацтва відродити життя на знелюднілих землях буде важко, а тому погодилися відновити чотири козацькі полки, зокрема і кальницький (вінницький).

Засідання Карловицького конгресу

У місті відновлювалося козацьке самоврядування. Однак після остаточної перемоги Польщі над Туреччиною, поляки поставили за мету повернути все втрачене, посилюючи гноблення українського населення, релігійні утиски, вчиняючи розправи. Тому національно-визвольне повстання 1702-1704 років («друга Хмельниччин») розпочалося саме на Поділлі, зокрема Брацлавщині. Ватажками повсталих козаків були Палій, Самусь, Іскра, Абазин.

Полковник Семен Палій


Пам’ятник Іскрі та Кочубею в Києві (до 1918)

«Покозачені» Поділля, Вінниця опинилися в жорстокому вирі військових дій. У війну на боці панської Польщі втрутилася Московія, в черговий раз вчиняючи зраду. Козацькі полки, а слідом і українське населення, за наказом московського царя Петра І протягом 1711-1714 років зганяють на Лівобережжя. Датський посол Юст Даль у своєму щоденнику записав : «...29 липня 1711р. Доїхав до Бугу і зупинився в полі. Щоб переїхати через річку , я спочатку звелів полагодити міст. За мостом стоїть спустіле місто Вінниця...»
В 1734 році вибухнуло повстання гайдамаків в Шаргороді, яке очолив сотник Верлан. Найбільшим успіхом загонів гайдамак було здобуття Вінниці в 1734 році. Його справу продовжив запорозький козак Гнат Голий, повстанці якого постійно з’являлися під стінами Вінниці.

Гайдамаки. О. В. Мизін. 1927

Новий спалах гайдамацького руху відбувся навесні 1750 року, коли повстанці захопили вінницький замок, міську канцелярію і знищили в ній всі документи. В цей рік Брацлавщина, Київщина, Поділля, Волинь були звільнені від шляхетського панування. Проте гайдамаки не ставили за мету відновлення Української держави, а тому через певний час шляхта, орендарі, уніати поверталися знову, відновлюючи визиск населення. В 1764 році місто втретє було у руках повсталого люду.
В 1768 році гайдамацький рух досяг свого апогею — Коліїївщини. Це було за своїм характером національно-визвольне повстання за відновлення Гетьманщини, де не було б «панів і підданих, а всі користувалися б козацькими вольностями». За спільною домовленістю Польщі і Росії загони повстанців були розбиті, а Вінниці випала досить неприємна місія: до міста на страту було приведено 300 полонених повстанців.
Це була жахлива поразка, час тривалого занепаду господарського життя міста.

Героїчна оборона Вінниці від польського війська розпочалася ... березня ... року

20 березня 1651 року
1 березня 1649 року
11 березня 1651 року

Оборону Вінниці в 1651 році очолив полковник ...

Іван Богун
Данило Нечай
Максим Кривоніс

Загони гайдамаків на чолі з Верланом захопили Віннцю в ... році

1750
1734
1729

В 1768 році Поділля охопило повстання ...

Проти Гетьманщини
Коліївщина
Проти панування Османської імперії

Користуючись текстом, заповніть пропуски:

1) Героїчна оборона Вінниці від польського війська розпочалася...березня.... року

2) Оборону Вінниці в 1651 році очолив полковник ......

3) Загони гайдамаків на чолі з Верланом захопили Віннцю в ..... році

4) В 1768 році Поділля охопило повстання .......

Розташуйте в хронологічному порядку:

А) Розправа Я.Собеського із повсталою громадою вінничан

Б) Здобуття повсталими козаками на чолі з М.Кривоносом Вінниці

В) Оборона Вінниці від польського війська на чолі із І.Богуном

Г) 9-ти денна оборона міста від турецьких військ

Д) Друга Хмельниччина

Встановіть відповідність:

А) Ходоровський 1) Відмовився присягати московському царю
Б) Йосип Глух   2) Староста вінницький
В) Лянцкоронський   3) Ватажок гайдамаків
Г) Гнат Голий   4) Полтавський полковник
    5) Брацлавський воєвода

Знайдіть аргументи на підтвердження тез, використовуючи прийом «Тільки одна хвилина».

Героїчна оборона Вінниці від польського війська продемонструвала:

А) Військовий талант полковника Івана Богуна
Б) Єдність і самопожертву вінницької громади

Для допитливих краєзнавців:

Поділіться своїми враженнями від огляду музейної панорами обласного краєзнавчого музею, присвяченій подіям оборони міста від польського війська в 1651 році. Який епізод в період оборони тут відображено?

Досліджуємо, пізнаємо, узагальнюємо.

1) Проведіть історичну розвідку і встановіть, які населені пункти Вінницької області стали об’єктами героїчного спротиву у боротьбі за волю і незалежність від Речі Посполитої в період Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.

2) Дізнайтеся, з яким подіями, історичними постатями і де в нашому місті встановлені пам’ятні знаки періоду XVII- XVIII століття. По можливості зафіксуйте їх на світлинах.